Простіть мене мої вірші,
що я пишу вас тим,
хто,навіть,зовсім не читає.
простіть всі ті,кого держу в душі
кого люблю
й кого вже не кохаю.
життя з руїн,
руїни від будівель,
від тих,що разом всі ми будували.
та все,що трапилось колись
вже так не буде.
багатьох не стало.
простіть,
а я писати далі буду.
це дар мій і найбільший гріх.
вірші для тих,
хто,навіть, не читає,
колись давали безліч втіх.
автор: Kristik Хрустик
