Кімната пахне сигаретним димом,
Дощ пробивається в зачинене вікно.
Маленька шафа, телевізор, дві людини,
І на підлозі кимось вилите вино.
-Давай ще ніч, я дуже цього хочу.
-Ні, мушу йти, бо зараз задихнусь.
-Дозволь я щось тобі на вухо прошепочу.
І не надійся! Я не повернусь.
Чашечка кави на підлозі стигне,
Дощ вже закінчився і хмар нема.
Багато планували, та не встигли,
І знов буде холодною зима.
-Алло, привіт. Давай но поговорим.
-Ні, відчепись, бо ти мене болиш.
-Але ж ми двоє цим коханням хворі.
-Так, хворі. Ну і що? Просто облиш.
Кульочок з ліками, щоб легше було спати,
І знову дощ та сигаретний дим.
Завтра когось положать у палату,
А післязавтра хтось залишиться один…
автор: Олег Захарків