Якби мені твоїх теплих думок,
Якби тобі моїх замерзлих рук
І ще під ноги розтелити брук-
Світ виділив би щось надвох.
Якби мені хвилину на плечі,
Якби тобі секунду моїх губ,
Історії би наших перелюб
Не склались навіть у вірші. І ми б, як Анна, пахли карамеллю,
Та згадували б: сотні наших слів,
Як ти від погляду німого млів,
Як візерунки зацвіли пастеллю…
І якби голосно, та не сказати “знов”,
Змести сліди старих розлук.
Якби мені твоїх теплих думок,
Якби тобі моїх замерзлих рук.
автор: Карина Чайковская
