Ти тільки не забувай
Паролі до мого серця!
Хоча б підсвідомо знай:
Я більше їх не зміню!
Очей твоїх небокрай,
Замріяних два озерця…
Ти тільки відповідай,
Коли уві сні дзвоню!
Ти тільки не відлітай
Туди, де холонуть мрії!
Я вимолю тобі рай
Із сотень можливих доль.
У серці мільйоном зграй
Підносяться твої вії.
Ти тільки не забувай,
Що ти – це і є пароль!
автор: Іван Юник
