В якості спогаду, або колись давно…
Хороша назва для початку книги,
Але про нас не будуть знімати кіно…
Занадто невміло плели ми інтриги!
В якості спогаду, або колись давно…
Банальна цитата з історії повідомлень!
Ти, своїм егоїзмом жбурнув нас на дно,
Без всяких “рятівних” словесних обрамлень…
В якості спогаду, або колись давно…
Все, що залишиться від переписки,
Продовженню бути, нажаль, не дано!
Таких, як ми, викреслюють зі списку!
Гаряча кава з присмаком кориці…
Дешеве задоволення в морозний день,
І як на зло, забуті в дома рукавиці,
Бо всі думки – в полоні декількох пісень.
Ти знаєш? З часом, серце звикне до холоду,
Та перший прохожий вже його не зігріє,
Раніше, ми так п’янко задихались від солоду,
А зараз самотньо в квартирах зітлієм…
В якості спогаду, або колись давно…
Колись, це стане не таким важливим,
І байдуже, що про нас не знімуть кіно…
Колись, ми прокинемось зранку щасливими!
23.12.13 р.
автор: Ірина Лукій
