Іра Саковець – Примхлива жінка – кароока осінь…

  1. Поезія
  2. Живі Вірші
  3. Іра Саковець – Примхлива жінка – кароока осінь…

Примхлива жінка – кароока осінь…
Із нею не складалися стосунки:
ти зізнавався їй так палко, лунко –
вона лиш хитро поглядала скоса.

Тобі хотілось поруч неї сісти,
підвівши до спокійної альтани,
але тоді, коли торкався стану,
вона додолу опадала листям.

Оту мінливість, виткану з туману,
зафіксував у тисячах портретів
чи то модерну, чи у стилі ретро,
таку бажа́ну і таку незнану.

В її волоссі – листя і оме́ла,
в очах то сум, то бісики грайливі.
Вона – і сонце, і холодна злива,
здається героїнею новели.

Ти рік у рік переживаєш драму,
коли вона здіймається за клени,
коли її блакитно-ніжні вени
заковує зимовими вітрами…

автор: Іра Саковець

Примхлива жінка – кароока осінь...

Меню