І тоді зшити всі дотики…

І тоді зшити всі дотики,
заховати під шкірою, світити поцілунком
і хоча свої прогнози говорять синоптики,
що це не заслужено,
що зіпсуються від любові наші шлунки…

я знаю, – зможемо.

чогось так хочеться переступити межі
зібрати всі букви і покидати в очі
кому треба
хто від образ- нетверезий
хто до добра- неохочий.

захистити,

і податитися з ним вивчати нові вулиці
заховатися в незнайомій кав’ярні, зацілувати літо
по струнах
можливо, та й щось і збудеться,
бо
ін’єкційно, мені вкололи твого світла.

точно збудеться.

автор: Мілена Вітровська