Гострі кігті інертно відпустила осінь…

  1. Поезія
  2. Живі Вірші
  3. Гострі кігті інертно відпустила осінь…

Гострі кігті інертно відпустила осінь,
інтерпретувала їх у листопадний сніг.
Навіть в аскетизму затряслися кості
і саме осіннє сіре сумно пасмурніло небо.
Я шкандибаю калюжами узбіччя,
передімною караван нових-чужих авто.
Я хочу просто так поглянути тобі у вічі.
Поруч нікого.
Бінокулярно:
капелюх,
пальто,
пальто,
пальто…

автор: Ґалаґан

Меню