Евгения Михайлюкова – Уривками

Дзвоник. У двері. Або телефонний.
Колір. Волосся. На дотик знайомий.
Сонце. У вікна. Примружені очі.
Мріє. Про тебе. Знов тихо шепоче…

…Слово. Якесь там. Він вже не згадає.
Мабуть, про тебе. Немов засинає…
…розум. Таблетки. Лікують це тіло.
Серце. Штовхає. Аж кров’ю спітніло.

Подих. Зірвався. Поринув у тишу.
Відлік. Почався. Чи можна скоріше?
Гомін. Почувся. Відчинені двері…
…Нащо рятуєте? Жити ж – без неї!

30.05.2009

автор: Евгения Михайлюкова

одих. Зірвався. Поринув у тишу.