Багатоголосся, або Полілог (грецьк.роlу — багато та logos — слово) — розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових та драматичних, насичений репліками, вигуками, зауваженнями тощо, поданими у творі без вказівки на персонажа. Подеколи Б. вживається і в ліриці, посилюючи її експресивні зображально-виражальні можливості:
— Я друг народу!
— Навіть у Спінози,
Сторінка сорок сьома, унизу
Примітка третя…
— Хвальний наш колега,
Мені здається…
— ..Я беру життя, Я п’ю його із чаші золотої…
— Антоне! Просто п’єш денатурат,
Та ще й не з чаші, а…
— Страшенно впали Радянські гроші…
— Ще в Едгара По Музика віршу …
— Жорж! Який нахаба! * Узавтра в п’ять… Ні, ні,..
— Ах, ці жиди!
— Аліно Карлівно! Я хтів купить
Для Люсі поні… […]
(М. Рильський).