Багатоголосся, або Полілог (грецьк.роlу — багато та logos — слово) — розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових та драматичних, насичений репліками, вигуками, зауваженнями тощо, поданими у творі без вказівки на персонажа. Подеколи Б. вживається і в ліриці, посилюючи її експресивні зображально-виражальні можливості:

—     Я друг народу!
—     Навіть у Спінози,
Сторінка сорок сьома, унизу
Примітка третя…
—     Хвальний наш колега,
Мені здається…
— ..Я беру життя, Я п’ю його із чаші золотої…
—     Антоне! Просто п’єш денатурат,
Та ще й не з чаші, а…
—     Страшенно впали Радянські гроші…
—     Ще в Едгара По Музика віршу …
— Жорж! Який нахаба! * Узавтра в п’ять… Ні, ні,..
—     Ах, ці жиди!
—     Аліно Карлівно! Я хтів купить
Для Люсі поні… […]

(М. Рильський).