у мене є ти а більше мені нічого не треба
мости із молитв подолали мовчання німе
холод уже не закрадається в рани і шрами
біль не проходить але з тобою нас омине
ми ж знову і вкотре розстріляні щастям весняним
пам’ятаєм вчорашніх людей але нас забувають усі
на нашому серці навічно залишені ранки і рани
коли ми кохали так сильно але нас кохали не ті
кохання приходить до тих хто вірить в світанки
а спогади завжди будуть вриватись до нас в вечори
мені від вулиць і міст нічого уже не потрібно
я твоє море терпке допоки у мене є ти
автор: Богдан Боденчук
