– Бабусю, рідненька,
Ти всім помагаєш,
Яке в мене горе,
Ти, може, вгадаєш.

Як очі заплющу,
То так, моя ненько,
Де візьметься зразу
Козак молоденький.

Жартує, пустує
Всю нічку зі мною,
Він голову схилить,
Обійме рукою.

І шепче на ушко:
“Ганнусю, Ганнусю”
І так мені гарно,
Бабусю, бабусю.

Воркує, щебече,
Немов соловейко,
І так мені любо,
Бабусю, рідненька.

Дай зілля, бабусю,
Та ще й опівночі,
То може козак той
Не лізтиме в очі.

– Ні, серденько доню,
Цього не злічити,
Це врем’ячко твоє, –
Настав час любити.

Примітки:

  • Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.

українські народні пісні

Меню