Соррі, мене загубили серед вересня.
Випала з дискурсу, понапридумувала відмазок, щоб не дзвонити.
Обіцяла собі забути тебе до пенсії.
Втім цим хвилям так байдуже кого крити.
Пишу альтернативу, щоб не згадувалось.
Хоча ця муза приходить лише на твої ініціали.
Пробувала домовитися з нею кавою
Але з музою друзями ми так і не стали.
Соррі, я тут ні при чому. Їм антибіотики.
Поринаю у світ затяжної своєї застуди.
Мені так планувалось забути тебе до пенсії.
Ну хоча би до смерті забути… Хоча б забути…
автор: Анна Помаранська
