я без Тебе аморфне ніщо
не хотілося б зайвого пафосу
але знаєш, коли Ти прийшов
в мені більше не стало хаосу
і ці речення, складені боязко
показали б Тобі мою радість…
я пишу дуже просто, з обов’язком
не відкрити Тобі свою слабкість
знаєш, тут, у найближчій самотності
я вдихаю усю Твою мудрість
в цім словесно-музичному мотлосі
відчуваю Твою байдужість
то навіщо я вранці прокинулась?
без бруківки і пневмонії?
то навіщо я в Тебе кинулась
я ж не плаваю, я ж не вмію..
автор: Анна-Марія Нараєвська
