зустріч з тобою схожа на рецидив наркомана –
ось я собі живу, чай п’ю,
когось навіть кохаю.
абсолютно непогано виживаю,
звичайно не рай,
але номерів люкс я не вимагаю.
аж тут погляд, як ножа край,
ріже по живому.
пульс пришвидшується,
слова стають невагомі,
так, мабуть і виглядають,
пост-викидні любові.
автор: Анна Лисенко
