Анна Ботушанська – Ти безнадійно глибоко всередині…

Ти безнадійно глибоко всередині,
Я щось пусте, безлике і химерне,
ЗакІнчилися дні що нам відведені,
Тепер їх мороком минуле лиш огорне.

Небо так низько, й геть немає кольору,
Чи в мене втратились всі барви у очах,
Мені нестерпно так бракує простору,
Мені безповоротно зносить дах.

Мене нема, я тільки тінь пустого місця,
Проникла тиша в дім і у свідомість,
Моя самотність веселись і смійся,
А я без крил з вікна в політ натомість.

автор: Анна Ботушанська

Ти безнадійно глибоко всередині...