Андрій Малярик – І у дощ, і в холодну зимову сніжницю…

І у дощ, і в холодну зимову сніжницю,
І у спеку, крізь прірву, туман.
І в болото, у темінь, й в мороз -30,
Я прийду, я здолаю все сам.

Я пробачу образи і горді ті вчинки,
Я забуду про все, що колись…
Я для тебе усе, хочеш зірку з картинки?!
Тільки ти назавжди повернись.

Ти пішла в нескінченну й далеку дорогу,
Ти лишила мене без повітря.
Я під вечір, буває, думками з тобою,
Засинаю не вимкнувши світла.

Я ще й досі надіюся, чуєш, на диво,
Що ти прѝйдеш й мене обіймеш,
Що прокинемось вранці ми разом сонливо,
Зі словами «кохання», «авжеж».

автор: Андрій Малярик
15.03.2014.