Анастасія Ярчук – Гнила пристрасть…

Я пам’ятаю запах твого тіла
і кожен дотик теплих рук твоїх…
Давно нікого так вже не хотіла,
а кожен рух – то зрештою вже гріх.

Ти обпікав мене вустами знову,
що вмить крутилась голова.
Тоді я забувала втому
й хотілось крепкого вина.

Дощ гучно лупотів у наші вікна
та і спасіння там вже не було…
До чогось звичного давно вже звикла,
а зараз бачила лиш очей скло…

Для тебе це – тваринний потяг,
проста жага спустити пар.
Ти по-звіриному зривав із мене одяг,
мене кидало в холод, потім в жар…

Була я згодна на усе і більше,
лише б ти поруч залишився знов.
Про це рядком,
а краще – віршем…
Проте, то була явно не любов…

автор: Анастасія Ярчук

Гнила пристрасть