Іноді я тобою хворію,
тяжко, хронічно,
невиліковно.
Ліків волію:
кави, морозива,
та більш за все –
алкоголю.
Кашляю соромом,
тишею, мріями,
мареннями солодкими,
ознобно кліпаю віями.
Дихаю важко,
уривчасто, іноді…

Іноді я тобою видужую.
Рідко, недовго.

Іноді здається,
я навіки тобою застуджена.

автор: Анастасія Голумбовська