<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	
	>
<channel>
	<title>
	Коментарі до: Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт”	</title>
	<atom:link href="https://onlyart.org.ua/analiz-virsha/analiz-virsha-tarasa-shevchenka-zapovi/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://onlyart.org.ua/analiz-virsha/analiz-virsha-tarasa-shevchenka-zapovi/</link>
	<description>Бібліотека української поезії. Сучасні автори та поети класики. Біографії та цитати. Аналіз та стислий огляд  творів поетів та письменників України.</description>
	<lastBuildDate>Tue, 11 Feb 2014 16:38:48 +0000</lastBuildDate>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>
	<item>
		<title>
		Від: Нездешний Тутgleb (proet007) &#124; Pearltrees		</title>
		<link>https://onlyart.org.ua/analiz-virsha/analiz-virsha-tarasa-shevchenka-zapovi/#comment-47344</link>

		<dc:creator><![CDATA[Нездешний Тутgleb (proet007) &#124; Pearltrees]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 11 Feb 2014 16:38:48 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://onlyart.org.ua/?page_id=30579#comment-47344</guid>

					<description><![CDATA[[&#8230;] Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” &#124; OnlyArt [&#8230;]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>[&#8230;] Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” | OnlyArt [&#8230;]</p>
]]></content:encoded>
		
			</item>
		<item>
		<title>
		Від: Шевченко		</title>
		<link>https://onlyart.org.ua/analiz-virsha/analiz-virsha-tarasa-shevchenka-zapovi/#comment-47319</link>

		<dc:creator><![CDATA[Шевченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 06 Feb 2014 10:18:29 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://onlyart.org.ua/?page_id=30579#comment-47319</guid>

					<description><![CDATA[Написане вище я б назвав “Аналізом без аналізу”. Намагаючись аналізувати “Заповіт” Т.Г.Шевченко автор не зміг відійти від стереотипу радянського періоду, в який поета зображали як революціонера, що боровся проти царизму.  Щоб зробити аналіз віршу, як всієї творчості поета, необхідно проаналізувати все його життя.  Ще до народження йому була “призначена” доля кріпака. В ранньому дитинстві Тарас став сиротою. Проживаючи у дячка, малолітній Тарас помічав глибоку прірву між дійсністю та реальністю. Несучи в народ “праведність” церковнослужителі вели далеко не святий уклад життя. В подальшому житті одним із самих великих бажань Тараса була мрія про звільнення селян від кріпацтва. Але й тут головною перешкодою була церква, яка не бажала бачити селян вільними. В 19 сторіччі священний синод був головною правлячою гілкою влади, підконтрольною лише імператорові. Саме в християнській релігії Шевченко бачив головного ворога свого народу. Про це він пише в своїх віршах “Світе ясний! Світе тихий…”, “Ликері”, в щоденнику, тощо. Саме носіїв християнської релігії мав на виду поет в словах “кров ворожу”. Вдумайтесь в зміст виразу: Все покину і полину до самого бога молитися… а до того я не знаю бога”.  Тарас сповідував релігію своїх далеких предків. Релігію, основними цінностями якої були сім’я  та земля. Релігію, яку винищили та сплюндрували. 
Слав&#039;яне! слав&#039;яне!
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
Ці слова Шевченка стосуються всіх, хто не шанує історії своєї землі, а викладає її в вигідному для “правлячої еліти” ракурсі.
 ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Написане вище я б назвав “Аналізом без аналізу”. Намагаючись аналізувати “Заповіт” Т.Г.Шевченко автор не зміг відійти від стереотипу радянського періоду, в який поета зображали як революціонера, що боровся проти царизму.  Щоб зробити аналіз віршу, як всієї творчості поета, необхідно проаналізувати все його життя.  Ще до народження йому була “призначена” доля кріпака. В ранньому дитинстві Тарас став сиротою. Проживаючи у дячка, малолітній Тарас помічав глибоку прірву між дійсністю та реальністю. Несучи в народ “праведність” церковнослужителі вели далеко не святий уклад життя. В подальшому житті одним із самих великих бажань Тараса була мрія про звільнення селян від кріпацтва. Але й тут головною перешкодою була церква, яка не бажала бачити селян вільними. В 19 сторіччі священний синод був головною правлячою гілкою влади, підконтрольною лише імператорові. Саме в християнській релігії Шевченко бачив головного ворога свого народу. Про це він пише в своїх віршах “Світе ясний! Світе тихий…”, “Ликері”, в щоденнику, тощо. Саме носіїв християнської релігії мав на виду поет в словах “кров ворожу”. Вдумайтесь в зміст виразу: Все покину і полину до самого бога молитися… а до того я не знаю бога”.  Тарас сповідував релігію своїх далеких предків. Релігію, основними цінностями якої були сім’я  та земля. Релігію, яку винищили та сплюндрували.<br />
Слав&#8217;яне! слав&#8217;яне!<br />
Славних прадідів великих<br />
Правнуки погані!<br />
Ці слова Шевченка стосуються всіх, хто не шанує історії своєї землі, а викладає її в вигідному для “правлячої еліти” ракурсі.</p>
]]></content:encoded>
		
			</item>
	</channel>
</rss>
