Я вже майже сама. Майже березень, майже прозріння.
І вже майже в імлі горизонти твоїх берегів.
Ще краплиночку, ну! Ще одну напіввічність терпіння,
Ще хвилину одну до зупинки лічильника снів.
Щоб дощі – не дощі. Щоб одна, то не те, що самотня.
Вже до спокою мить. Хочу жити щасливо й сповна.
Уже майже фінал. Уже майже скінчилась безодня…
Уже майже релакс. Майже березень. Майже весна.
автор: Алина Завёрткина
