Олександр Агашков – Терпить аркуш слова.

Терпить аркуш слова. Терпить аркуш усі сподівання.
У мереживо літер вплітаються туга й жага.
І заплутують зміст спроби викладу дивні й спонтанні.
Й відливає папір неповторні картини життя.
Як налякана тінь простягається оповідання –
Неупевнений слід на дорозі земного буття.
Час завмер за плечем, зупиняючи стріл обертання.
Сон рукою махнув. Зрозумів, що чекати дарма.
Лиш радіє папір кожній миті того спілкування,
Яке прийме в обійми весела ранкова зоря.

автор: Олександр Агашков

Терпить аркуш слова. Терпить аркуш усі сподівання.