Ти просиш йти, а серце завмирає
Бо ти не мій. уже не мій…
Я вниз біжу, а серце сльози крають
І капають на рани моїх мрій…
А я біжу…Від чого я тікаю?!
Від снів своїх, в яких є ти і я
В яких ти кажеш: «Мила, хочеш чаю?…»
В яких я забувала солов’я …
Я не подзвоню, чуєш?! Не подзвоню!!!
Хоч сам ти знаєш, милий абонент,
Бо моє серце, ще живе тобою
Те саме серце, що розбив ти вщент…

Меню