Надія Ковалюк
- Душа моя! Відкрийся і скажи…
- Між нами точок доступу нема…
- На годиннику – осінь, в руці – телефон…
- Про те, що бУло – не розкаже книжка…
- Хто ми тепер? Не рідні й не чужі…
- Там, за вікном, турботи всі земні…
- Чому з тобою, наче на дуелі?
- Не треба більше спогадів…Мовчи!
- Кленове листя падало до ніг…
- Я ще люблю… О Боже! Як же так?
- В ім’я любові… Ні, наперекір!
- Розірви всі нитки і вузли
- Не згадуй про мене. Не смій…
- Питаєш, чи сумую за тобою?
- Ну от і все, хороший мій… Іди!
- Ти знаєш, мам…
- Ще пам’ять минулі обрАзи колише
- Блукають серця у складних лабіринтах
- Все частіше із серця летять…
- Скільки крику буває у тиші…
- Від тебе збожеволієш за мить
- Як часто я задумуюсь над тим…
- Нежданна зустріч…Ні про що розмова.
- Сьогодні – мій останній із листів
- Так буває… Кому яке діло…
- Я вірю у тебе, як вірять у Бога
- Журилось сонце – жовтощокий сонях…
- Коли до вікон примоститься надвечір’я
- Хороший мій… Недавно ще коханий…
- Забулось… Відболіло… Відлягло…
- Я вдячна Богу за своє життя!
- Читай вірші, переглядай альбоми.
- Згорає сонце у долонях неба…
- Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше…
- Те, що було – того вже немає.
- Цілує вітер травам довгі коси…
- Не займай мою душу…не треба…
- Тремтіли руки, капала сльоза.
- А правду між людьми – загнали в “кому”.
- Я так хочу забути тебе…
- Це літо – просочилося дощами.
- А слово – то найбільша в світі сила…
- Ця ніч застала нас зненацька…
- Я спогади збираю всі докупи…
- У кого – дружина, сім’я…
- Хороший мій, далекий мій, не мій…
- Сказав він: “Тебе я покину”.
- Я на серці залатую діри…
- Якось дивно ми створені,- люди…
- Не згадуй про мене, не смій…
- Запропонуйте нам любов, чоловіки!
- Я – причина нестримних фантазій
- Шукатиму до щастя я свій путь…
- Залишалась хвилина до злету...
- Кленове листя падало до ніг…
- Я тікаю сьогодні назавжди
- Будує ніч для неба свій гарем
- Було багато пройдено доріг…
- Вкриває плечі зоряною шаллю…
- Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше
- Твій мерседес виблискує на сонці
- Я ще люблю…на превеликий жаль…
- Ти пам’ятаєш той далекий час…
- Якби дві долі не переплелись…
- Забулось…відболіло…відлягло…
- Хороший мій, я знов тобі пишу…
- Там, де тиха вода віддзеркалює небо…
- У краї моєму-весна урочиста…
- Я розкажу вам про таку весну…
- А ти казав…
- Не вийде…неможливо…не твоє…
- Ну от і все…подай-но запальничку…
- Я повернусь…ти чуєш…повернусь!
- Чи знаєш ти, як я тебе люблю?
- Скажи мені, коханий мій, чому…
- Чому з тобою, наче на дуелі?
- Лелека