Нагірря над Дінцем… розломів дивні шрами,
Слід надприродних змін, протистоянь, завад.
Тут буйствував вулкан, в камінні відблиск магми,
Жахливий сплеск вогню з глибин таємних надр.
Тут ніч не знає сну і розбіг днів в заграві,
Тривожить вітер млу з висот орлиних гнізд.
З погруддя битих скель, крізь мох і дрібний гравій
Тече журба віків, ручай джерельних сліз.
А ще, здається, дзвін на сполох б’є невпинно
І чуть з низин, де степ, ходу важких кагорт
Та клич і відгук, битв й багряні стяги видно.
Скрізь торжество стихій, дух волі і свобод.
Ця твердь – Донецький кряж, моя вітчизна рідна,
Тут мріє і творить славетнійший народ.
автор: Борис Гуцало