На столі горнятко чаю, плед, десяточок листків,
В телефоні лиш “Скучаю” та десяточок кутків
Забуття чи вечір тихий, божевілля до колін,
Чорнота, межа до краю, тіснота зі всіх сторін

Падолист чи снігопад, вибита з алеї слів,
Все ціляю невпопад та ховаю в собі гнів.
Боляче до гіркоти з присмаком солодкоти
На буденності моєї псевдо гостро-кислоти.

Забувалась. Усміхалась. Зажимала кулаки.
Все зіткала. Задобкала. Зажебрали жебраки.
Повелася.Понеслася. Розривалась на шматки.
Вкотре серце рятувала, пакувавши у книжки.

11.12.13

автор: Аліна Міщук

Меню