Єлизавета Замана – я не хочу писати рідною мовою

  1. Поезія
  2. Живі Вірші
  3. Єлизавета Замана – я не хочу писати рідною мовою

я не хочу писати рідною мовою
бо кажуть, що то не мій стиль.
а я продовжую, по-іншому не вмію
кожен про своє, на рани сіль
і ти знову вмикаєш порно
мимоволі заходиш на сайт
це звичка. так дивно,
та я і ти знову оффсайд…
до біса підбори й шикарні сукні,
троянди, парфуми й червоні гУби –
ми для романтики надто вульгарні .
викидай мене, не шкодуй, губИ!
бо нас ніколи не було й не буде.
не треба лізти у холодну ріку ,
шукай собі гарячої будь де…
ми вночі немов на сцені
неперевершено зіграли ,
а ранком ти і я – німі
мовчки крики по кухні жбурляли .
не ховаєш мене від протягу
(з тобою до чорта холодно)
і я знов до знайомого потягу
хоч, чорт забирай, це все марно.

автор: Єлизавета Замана

не ховаєш мене від протягу

Меню