Вірш про маму

Життя мені подарувавши,
Вона в слід за мною йшла.
Ніколи не забувавши,
У перший клас мене вела.

Уже підріс я і у життя пішов…
Вечорами з нею спілкувався,
ЇЇ платок червоний я знайшов
І ним лиш милувався.

Роки спливають швидко,
Як годинник бє години.
Та ніжне її личко
Все в моїм серці лине.

Цей пліт старенький
І мати тут стоїть,
Мій сину ти маленький!
Тобі ще в світі цьому жить.

В житті дорога не одна…
Багато маєш ще пройти.
Та надія в мене лиш одна,
Щоб не звернув з дороги ти.

Ці сльози не потрібні!
Знайду стежину я,
І завжди будуть у мені-
Поради з Вашого життя.

Закінчуються вже слова,
За все уклоном я подякую низьким.
І свічка на столі вже догора,
І гострий кут стає тупим…

автор: Анатолій Нiмець